ukrprosport.ru

Прапороносці

Відео: Прапороносці на репетиції параду Перемоги

Висока честь бути прапороносцем делегації. У Гельсінкі, на XV Іграх, коли атлети СРСР дебютували на світовому форумі спорту, стяг Батьківщини був довірений Якову Куценко, прославленому українському важкоатлетові, одному з тих, хто у повоєнні роки прокладав шлях радянському спорту на широку міжнародну арену. На першому виступі наших штангістів на чемпіонаті світу в 1946 році Куценко виборов 2-е місце серед важковаговиків, а через рік став чемпіоном Європи. Ще через три роки він повторив це досягнення. Яків Куценко - своєрідний рекордсмен за кількістю перемог на чемпіонатах країни: на чотирнадцяти чемпіонатах СРСР поспіль (!) Він завойовував 1-е місця.
Під час параду прапорів на церемонії закриття Ігор прапор СРСР на стадіон вніс важкоатлет, олімпійський чемпіон в середній вазі Трохим Ломакін.
На XVI Іграх попереду нашої делегації крокував штангіст важкої ваги Олексій Медведєв, дворазовий чемпіон світу і Європи, чотириразовий чемпіон СРСР. Довгий час А. С. Медведєв був головним тренером збірної команди Радянського Союзу. На закритті Олімпіади в Мельбурні роль прапороносця була довірена легкоатлету Володимиру Куцу. Блискучі перемоги видатного бігуна в Мельбурні викликали захоплення всього спортивного світу. За шість років спортивних виступів Куц перемагав на чемпіонатах Європи, країни в бігу на різні дистанції, вісім разів покращуючи рекорди світу. У 1956 і 1957 роках він носив почесний титул кращого спортсмена світу.
На церемоніях відкриття і закриття XVII Олімпійських ігор прапороносцем делегації знову був важкоатлет-чемпіон і рекордсмен світу москвич Юрій Власов. Він 28 разів поліпшував рекорди світу для атлетів важкій ваговій категорії, а на олімпійському турнірі в Римі підкорив усіх видатними рекордами. Закінчивши виступи у великому спорті, олімпійський чемпіон займається літературною працею: з-під його пера вийшло кілька книг, що викликали великий інтерес серед любителів спорту.
І в 1964 році, на XVIII Іграх, Юрій Власов виступав в ролі прапороносця. На олімпійському помості в Токіо, встановивши нові олімпійські та світові рекорди, переміг товариш по команді і суперник Власова в суперечці важкоатлетів за медалі Леонід Жіботінскій із Запоріжжя. Йому і було довірено прапор на урочистому закритті Ігор. Леонід Жіботінскій ще два рази ніс прапор - на відкритті і закритті Ігор в Мехіко. Тут він, випередивши майже на 20 кілограмів найближчого конкурента - бельгійця С. Редінга, вдруге завоював олімпійське «золото».
На Олімпійський стадіон Мюнхена в 1972 році виводив радянську делегацію білоруський борець Олександр Медведь. На XX Іграх він приїхав в званні дворазового олімпійського чемпіона, а потім, після впевнених перемог на мюнхенському килимі, приєднав до своїх численних нагород ще одну золоту медаль, ставши єдиним борцем вільного стилю, тричі завоював титул олімпійського чемпіона. На закритті цих Ігор прапор ніс їх герой киянин Валерій Бор-зов. Наш бігун - перший європейський легкоатлет, якому вдалося стати переможцем під час Ігор на обох спринтерських дистанціях - 100 та 200 метрів.
У Монреалі, на відкритті XXI Олімпіади, прапороносцем виступав борець - чемпіон світу і Європи з класичної боротьби в напівважкій вазі москвич Микола Балбошин. На закритті цих Ігор прапор проніс олімпійський чемпіон з боротьби Іван Яригін. До речі, Микола Балбошин став прапороносцем і на XXII Іграх в Москві. У Сеулі же прапор Батьківщини був довірений молодому борцеві-важковаговика Олександра Кареліну, чемпіону світу серед юніорів. Свій високий клас наш прапороносець підтвердив і на борцівському килимі, завоювавши золоту олімпійську медаль.
У 1956 році в Кортіна д`Ампеццо, на відкритті VI ^ зимових Ігор, дебютантів Білих олімпіад - спортсменів СРСР вивів прапороносець - відомий ковзаняр харків`янин Олег Гончаренко. За три роки до цього він першим з радянських спортсменів домігся перемоги на чемпіонаті світу.
Через чотири роки в американському Скво-Веллі делегацію нашої країни очолював з Державним прапором СРСР в руках москвич Микола Сологубов, який десять років вважався кращим захисником радянського хокею. У складі збірної команди країни Сологубов став володарем золотої і бронзової медалей Ігор.
На IX Іграх в Інсбруку прапороносцем нашої делегації знову став ковзаняр - москвич Євген Гришин. Він носить звання кращого ковзанярського спринтера всіх часів, першим в світі пробіг 500 метрів швидше 40 секунд.
В олімпійському Греноблі вперше прапороносцем нашої делегації був біатлоніст- Віктор Маматов. Тут він разом з товаришами по команді став володарем золотої медалі, завоювавши першість в естафеті біатлоністів.
На XI зимових Іграх в Саппоро прапор був довірений московському лижнику В`ячеславу ВЕДЕНІН. До цього часу Веденін вже мав перемоги на чемпіонатах світу, срібну олімпійську медаль. А в Саппоро він першим з радянських лижників завоював перемогу в індивідуальній гонці.
На XII Іграх в Інсбруку почесна «посаду» прапороносця олімпійської команди дісталася варту воріт хокейної збірної команди СРСР Владиславу Третьяку.
На XIII зимові Ігри делегацію нашої країни виводив біатлоніст Олександр Тихонов, одіннадцатікратний чемпіон світу, триразовий (а після цих Ігор став чотириразовим) олімпійський чемпіон. Через чотири роки, на XIV Іграх, знову прапороносець - Владислав Третьяк, який завоював в Сараєві свою третю золоту олімпійську медаль.
У Калгарі на відкритті XV зимових Ігор в ролі прапороносця виступив прославлений фігурист Андрій Букін, який на цих Іграх виборов золоту медаль у танцях на льоду разом з Наталією Бестем`янової.

Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Прапороносці