Біологічні критерії оцінки психічного стану хокеїстів
Одна з характерних особливостей розвитку сучасного хокею - зростання напруженості матчів.
Кеннон (1929), Леві (1965), Г. Н. Кассиль з співавторами (1963-1982) і ін. Серед регуляторних систем організму, пов`язаних з фізичної та емоційної активністю людини, важливу роль відводять симпатоадреналової системи.
Виходячи з припущення про те, що стан симпатоадреналової системи (САС), яка визначається за екскреції катехоламінів (КА), може служити об`єктивним методом оцінки підготовленості хокеїстів, необхідно було:
1. Визначити оптимальний рівень емоційного збудження, позитивно впливає на активність і ефективність змагальної діяльності гравців.
2. Вивчити вплив тренувальних і змагальних навантажень на стан САС.
3. Розробити методику оцінки підготовленості хокеїстів на основі активації САС і практичні рекомендації щодо оптимізації підготовленості хокеїстів до змагань.
Для вирішення цих завдань в ході дослідження проводили:
1. Педагогічні спостереження за змагальною та тренувальною діяльністю хокеїстів.
2. Вивчення екскреції КА і їх попередників.
3. Вимірювання електрошкірного опору і частоти скорочень серця (ЧСС).
4. Самооцінку стану спортсменів (САН-тест).
Обстеження йшли в період підготовки команд майстрів вищої ліги до чемпіонатів СРСР 1979 / 80-1981 / 82 рр., А також в процесі підготовки в 1981 і 1982 рр. збірної СРСР до турніру «Известий».
Результати дослідження екскреції КА в сечі після тренувальних навантажень, різних за обсягом, інтенсивності і спрямованості, дозволили виявити, чи достатня тренувальне навантаження для розвитку стану напруги у спортсменів.
Мала тренувальне навантаження викликала незначне (у порівнянні з фоновими показниками) збільшення екскреції адреналіну і норадреналіну, значне збільшення виділення дофаміну.
Після тренувального навантаження великого обсягу і високої інтенсивності різко підвищується виділення КА і їх попередників. Отже, об`ємні і високоінтенсивні тренування не тільки викликають значні зрушення в реакції САС і стан напруги в організмі, але і ведуть до посиленого синтезу КА.
За нашими даними, адекватні навантаження, при яких екскреція КА збільшується в 2-4 рази в порівнянні з фоновим. Відсутність приросту КА свідчило про недостатню тренувальної навантаженні. Встановлено: при навантаженні, що характеризується тренерами як велика, екскреція адреналіну підвищувалася в середньому в 2,5 рази, в той час як при малій тренувальної навантаженні - тільки в 1,5-2 рази.
При оцінці емоційного стану хокеїстів в передстартовому періоді нами отримано і виділено три рівня, які можна трактувати як стану «передстартової лихоманки», «бойової готовності» і «передстартової апатії». Ці дані знайшли підтвердження в результатах САН-тесту.
Залежно від ступеня психічної напруги в передстартовому періоді у хокеїстів може переважати викид адреналіну, норадреналіну або збільшення викиду обох КА.
Хокеїсти, яких можна віднести до представників «адреналінової групи», перед матчами відчували підвищене збудження, характеризувалися швидкої врабативаемості і здатністю до виконання вибуховий, але короткочасної роботи.
Хокеїсти «норадреналінового групи» відрізнялися підвищеною агресивністю, а в ігровій діяльності - стабільністю, надійністю дій і рівномірним нарощуванням темпу.
У гравців «змішаної групи» спостерігали підвищене виділення як адреналіну, так і норадреналіну. Адреналін-норадреналінового баланс дозволяв їм добре налаштуватися на гру, вселяв упевненість в своїх силах.
Таким чином, дослідження САС в передстартовому періоді дозволяє оцінювати емоційний стан хокеїстів.
При оцінці змагальної навантаження гравців було встановлено, що після матчів (у порівнянні з тренувальним навантаженням великого обсягу) підвищується викид катехоламінів. Причина такого підвищення в тому, що під час змагань на спортсмена впливає подвійне навантаження: фізична і психічна. Високий ступінь активації обох ланок САС, стійкість цієї активації протягом змагань і вираженість мобілізації резервів - важливі умови успішного виступу спортсменів.
Таким чином, відкривається можливість оцінити характер змін активації САС і дати ряд рекомендацій для корекції стану спортсменів.
1. Якщо після тренувального навантаження у хокеїстів немає вираженої активації гормонального і медиаторного ланок і збереглися високі резервні можливості, то доцільно додатково підвищувати інтенсивність виконання вправ і збільшувати число швидкісно-силових повторень.
2. У разі зростання екскреції КА і при деякому зниженні виділення їх попередників після тренувального навантаження необхідні активні відновлювальні психопрофілактичні заходи (масаж, сауна, барокамера).
3. При зниженні екскреції КА і їх попередників необхідно індивідуалізувати тренувальний процес, вправи проводити в щадному режимі, використовувати відновлювальні процедури.
Отримані нами результати свідчать: рівень САС-один з найважливіших показників оцінки стану спортсмена, а оптимальна ступінь активації САС - сприятливий фактор для подальших виступі спортсмена.
