ukrprosport.ru

Про підготовку збірної команди білорусії до фіналу vi зимової спартакіади народів ссср

Великою подією в спортивному житті країни стала VI зимова Спартакіада народів СРСР, яка проходила в Красноярську з 18 лютого по 2 березня 1986 р Допустивши всього одну осічку в дев`яти матчах, переможцем стала збірна команда БССР, складена з вихованців СДЮШОР «Юність» (Мінськ) .

Найважливішою проблемою змагального періоду на всіх його етапах є підтримка високого рівня фізичної готовності, подальше вдосконалення техніко-тактичної майстерності і морально-вольової підготовленості і досягнення на цій основі високих спортивних результатів.

Складність вирішення даної проблеми в роботі зі збірною командою БССР була обумовлена особливостями сезону 1985/86 р, в якому поряд із завданням виходу в фінал молодіжної першості країни ставилася головне завдання - успішно виступити в фіналі VI зимової Спартакіади народів СРСР. Для цього в процесі змагального періоду необхідно було забезпечити підйом рівня спортивної форми до основного турніру року.

Велике значення надавалося психологічній підготовці хокеїстів, настрою на перемогу в кожній грі. В результаті протягом усього сезону тільки в п`яти офіційних матчах з 51 команді не вдалося добитися успіху. Створення бойового настрою, вмінню боротися до кінця сприяла ефективна тренувальна робота.

Восьмитижневої етап безпосередньої підготовки до Спартакіади нами розглядався як проміжний мезоцикл, який як би повторював підготовчий період тренування, але в кілька скорочених масштабах. При плануванні враховувався рівень підготовленості, функціональних можливостей і стану здоров`я кожного хокеїста. У проміжному мезоцикле ми виділили три микроцикла: розвантажувально-відновний, ударний і підвідний.

Розвантажувально-відновлювальний мікроцикл мав крім завдання реабілітації (чому сприяло перемикання спрямованості в роботі) також завдання: відновлення і вдосконалення загальної фізичної підготовленості хокеїстів. У 10-денному микроцикле переважали спільні кошти підготовки поза льоду (в залі, басейні, на повітрі). Превалювали середні сумарні денні навантаження (в трьох заняттях навантаження була велика). Заняття були в основному одноразові, комплексної спрямованості. Друга частина заняття відводилася розвитку і вдосконалення загальної витривалості.

Плануючи навчально-тренувальний процес ударного мікроциклу, ми враховували, що учасники фінальної групи (а збірна БССР розраховувала бути серед них зіграють 9 матчів за 13 днів, причому спарені ігри проходитимуть через день. У такому напруженому турнірі успіху можуть досягти ті команди, у яких вистачить фізичної і нервової енергії на весь турнір.

У зв`язку з цим завданням даного мікроциклу підготовки було підвищення рівня функціональних можливостей, подальше вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості (швидкісних, швидкісно-силових здібностей і спеціальної витривалості), техніко-тактичної майстерності і інтегральної (змагальної) підготовленості (ІП). Ми вважали за доцільне в 30-денному циклі змоделювати умови спортивної боротьби майбутнього турніру.


Мал. Динаміка показників тренувального навантаження в ударному микроцикле.

Умовні позначення спрямованості навантаження:
ІП - інтегральна підготовка, Б - швидкість, ССВ - швидкісно-силова витривалість, ВС - витривалість спеціальна, ТХТ - техніко-тактична

Збірна БССР на цьому етапі зіграла 13 (в основному спарених) матчів тренувального турніру, першості республіки і країни. Але це ще не повністю забезпечувало підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості. Використовувалися також спарені тренування великої інтенсивності, які чергувалися з днем відпочинку або тренувальним заняттям середньої інтенсивності (див. Малюнок).

Підвищення ефективності тренувального процесу хокеїстів залежить від вдосконалення його управління. Одна з найбільш важливих завдань управління - раціональний вибір тренувальних засобів і методів, що забезпечують необхідний розвиток провідних якостей спортсмена, від яких залежить досягнення найвищих результатів. Для цього нами використовувалися тренувальні вправи з заздалегідь відомими параметрами навантаження.

Тренувальні завдання швидкісно-силової спрямованості (СС) виконувалися в рамках загальних занять на льоду з метою розвитку м`язових груп, що забезпечують силу кидків і швидкість пересування на ковзанах (застосовувалися шайби вагою 400-500 г, гумові амортизатори, автомобільні балони вагою 25- 30 кг і особливо пояса вагою 6 8 кг і ін.) Всього 6 односпрямованих тренувальних занять.

Заняття швидкісний спрямованості (Б) проводилися на льоду (всього 4 заняття).

Завдання, спрямовані на розвиток швидкісно-силової (ССВ) і швидкісної витривалості (СВ), виконувалися в змагальному режимі (тривалість 40-60 с, інтенсивність велика).

Завдання техніко-тактичної спрямованості (ТХТ) виконувалися з середньою інтенсивністю.

Протягом всього проміжного мезоцикла з метою підвищення аеробних можливостей у відновленні працездатності після тренування включали біг протягом 20 хв в рівномірному темпі.

Заключний (підвідний) мікроцикл (12 днів) завершував підготовку до спартакіадних матчів. Спрямованість тренувальної роботи визначалася досягнутим станом функціональної, фізичної, техніко-тактичної та психологічної підготовленості гравців. Заняття носили переважно техніко-тактичну спрямованість, у фізичній підготовці використовувалися головним чином підтримують режими. Було проведено один тренувальний матч. Навантаження планували таким чином, щоб в поєднанні з відновними заходами (лазня, масаж, басейн, медико-біологічні засоби) забезпечити свіжість команди до початку Спартакіади.

Для контролю ефективності тренувального процесу в проміжному мезоцикле важливо було мати у своєму розпорядженні об`єктивною інформацією про рівень підготовленості гравців.

Оцінка термінового тренувального ефекту здійснювалася постійно в ході заняття (визначалося врёмя виконання вправи, ЧСС в кінці вправи і динаміка її відновлення). Це давало можливість отримувати оперативну інформацію про тренувальної навантаженні і її впливі на організм.

Відео: Ванга (Vanga) передбачення на 2017 рік

Для оцінки етапів підготовки використовувалися результати контрольних випробувань:
- рівень спеціальної працездатності визначався за допомогою тесту 5Х 54 м (С. К. Сарсанія, 1981), де поряд з реєстрацією часу бігу на ковзанах через 3 хв після фінішу визначали (за методом Баркера - Соммерсона в модифікації Штромма) концентрацію молочної кислоти в крові , взятої з пальця, і вимірювали ЧСС за останні 10 з першої, другої і третьої хвилини після закінчення тесту.

Контроль за технічною підготовленістю здійснювався за допомогою двох тестів, опис яких дано В. І. Колосковим і В. П. Климин (1981).

Тест № 1 - старт і фініш ми перенесли на лінію воріт (так зручніше орієнтуватися при розмітці дистанції), загальна довжина збереглася (135 м).

Тест № 2 - дещо змінили початок: гравці стартують спиною вперед, на точці вкидання розворот, подальше проходження маршруту - обличчям вперед (в середній зоні 4 стійки).

У першій спробі кожного тесту хокеїст проходив дистанцію без шайби, у другій - з веденням шайби. Враховувалася різниця в часі.

Слід зазначити, що підвищення результату в тестах, що характеризують фізичні можливості спортсменів, незмінно викликало підвищення результатів у тестах, які характеризують технічну майстерність (див. Таблицю). Це збігається з даними В. М. Зациорский (1966) і Ю. В. Верхошанский (1985), які підкреслюють, що спеціальна фізична та техніко-тактична підготовка пов`язані діалектичним єдністю при провідній ролі першої з них. Середні показники точності кидків в іграх Спартакіади у хокеїстів збірної БССР становили 55,8%, а реалізація - 12,7%.

Середні показники спеціальної підготовленості хокеїстів при тестуванні

Систематичний облік і аналіз тренувальних навантажень окремого заняття, мікроциклу і т. Д. Давали нам можливість об`єктивно оцінювати результативність підготовки як окремого гравця, так і команди в цілому, виявляти відповідність між запланованим і досягнутим рівнями підготовленості та вносити корективи в підготовку. Методика визначення навантаження вказувалася нами раніше (Ю. В. Ніконов, 1986).

Зберегти спортсменам хороші фізичні і психологічні кондиції допомогло також ефективне управління тренувальним процесом в ході Спартакіади: ранкова 30-хвилинна зарядка включала 7-8-хвилинну пробіжку, загально-розвиваючі вправи і гру в футбол (до 10- 15 хв), постійно виконувалися вправи на розтягування ( статичні) в ізометричному режимі. У вільні від ігор дні зарядка збільшувалася до 50- 60 хв, включалися вправи в парах силового характеру, футбол до 20-30 хв. Ділові тренування на період Спартакіади були майже повністю зняті. Перед сном були обов`язкові 30-хвилинні прогулянки.

Збільшення обсягу навантажень з змагальної інтенсивністю в тренувальному процесі проміжного мезоцикла забезпечило глибокі функціональні зміни, які призвели до до подальшої суперкомпенсации енергетичного потенціалу і переходу організму на більш високий рівень спеціальної підготовленості. Це послужило основою того, що протягом двотижневого турніру збірна БССР в третіх періодах матчів могла додавати в діях і вигравати їх (за винятком одного з дев`яти), тоді як у інших команд цього функціонального резерву іноді не вистачало, особливо на заключній стадії Спартакіади.

Високий і надійний рівень фізичної і психологічної підготовленості гравців збірної БССР (при відносному рівність в інших компонентах в порівнянні з командами-суперницями) мав визначальне значення в успішному виступі команди в фіналі VI зимової Спартакіади народів СРСР.

Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Про підготовку збірної команди білорусії до фіналу vi зимової спартакіади народів ссср