Ii. Побудова фігур і правильність їх малюнка
Відео: Навчання малюнку. Вступ. 11 серія: натюрморт з геометричних тел
Зміст
Складні фігури виходять через послідовне комбінування основних в будь-якій кількості і порядку за принципом теорії з`єднань. Проте, щоб уникнути надмірної складності зазвичай обмежуються трьома елементами (крім сполучних їх дуг) або навіть двома, з яких один повторюється в першій і в останній частині. Але в інтересах рівномірного розвитку тіла кожна проста або складна фігура (принаймні в навчально-тренувальному розділі вправ) повинна виконуватися по черзі на тій і іншій нозі. А в інтересах краси малюнка на льоду він повинен: 1) мати геометрично правильну симетричну форму і 2) бути чітко, ясно і контрастно вигравіруваний білими рисами по більш темному льоду шляхом кількаразового повторення по одному і тому ж месту- це відповідає і вимогам абсолютно точного оволодіння технікою ковзання по будь-яким можливим шляхам. Звідси випливає необхідність замикати фігуру, т. Е. Підводити кінець її до вихідної її точці. До цього ж призводить і сама первісна практика фігурного катання, так як при подовженому ковзанні по кривій на одній нозі лінія ковзання сама собою набуває кільцеподібну форму, і перехід на іншу ногу відбувається приблизно там же, де почала ковзати по дузі перша. А так як перехід на іншу ногу для повторення фігури тим же ходом (наприклад, вперед назовні) неминуче пов`язаний і зі зміною напрямку, то по виконанні такої фігури на обох ногах по черзі виходять два кільця, початки і кінці яких лежать приблизно в одному місці. Таким чином фігура на льоду набуває типову для фігурного катання форму вісімки. Перетяжка і її комбінації, будучи закінчені на одній нозі, вже представляють собою ту ж восьмерку- в цьому випадку повторення фігури на іншій нозі не дає нового малюнка на льоду, але повторює його по тому ж місцю. Але так як вісімка на одній нозі є вже складну фігуру (повне коло плюс перетяжка плюс повне коло) значною труднощі, то необхідність побудувати більш просте і легке вправу призводить до форми неповної вісімки для кожної ноги-при виконанні послідовно на обох ногах ці неповні вісімки складаються в так званий параграф.*
Таким чином ми маємо три видозміни типовою вісімки: 1) найпростіша форма фігури для кожної ноги у вигляді кільця - підлозі восьмерка- 2) більш складна форма параграфа у вигляді неповної (8/4) восьмеркі- 3) найбільш повна форма вісімки на кожній нозі ( см. таблицю в гл. III цього розділу).
Вище ми показали необхідність геометричній правильності і симетричності в постатях, а також чіткого гравіювання їх на льоду. Правильний малюнок фігури на льоду повинен відповідати таким вимогам:
1. Наявність поздовжньої і поперечної осей симетрії. Поздовжньою віссю називається лінія, проведена через середину вісімки по її довжині (рис. 110, аа), і ділить її на дві однакові частини. Поперечна вісь перпендикулярна першій і також ділить фігуру на дві однакові частини (рис. 110, bb).
2. Симетричне розташування окремих частин фігури відносно осей.
3. Дуги як окремо, так і в комбінаціях, мають рівну кривизну, без вогнутостей і хвилястості.
4. Лінії всіх фігур повинні бути цілком укладені, т. Е. Кінці підведені якомога ближче до початку і до зіткнення з поперечною віссю фігури.
5. У трійці - точка повороту лежить на поздовжньої осі- друге коліно фігури (після повороту) такої ж довжини, як і перше.
6. У кільцеподібних комбінаціях з двох основних фігур, як наприклад в дворазових трійках, дворазових дужках, дворазових петлях, в трійці з петлею, скобці з петлею і т. П., Середня дуга між елементами перетинає поздовжню вісь під прямим кутом, розтинають нею на дві рівні частини і має в цілому таку ж довжину, як і дві інші.
7. Петлі можуть бути різної форми від абсолютно круглої до довгої, але без кута. За нині чинними правилами міжнародного стилю правильної вважається петля довгаста. Поздовжній її діаметр збігається з поздовжньою віссю фігури. Друга дуга (виїзд) такий же приблизно довжини, як перша.
8. Перетяжка - з м`яким поступовим переходом без кута, зміна ребра лежить на поздовжньої осі, а в повній вісімці, понад те, біля початкової точки фігури. До цієї ж точки підводиться і кінець другої частини вісімки, обидві частини приблизно однакового розміру.
9. Крюк і викрюк-без зміни ребра, поворот - на поздовжньої осі, вістря спрямовані по ній же.
10. Дужка - без зміни ребра до і після повороту, вістря лежить на поздовжньої осі і по ній направлено, перша і друга дуга однакової довжини.
Що стосується ясного гравірування фігури за допомогою багаторазового повторення її по тому ж місцю, то при хорошому оволодінні технікою, коли повторний слід лягає на всьому протязі лінії не далі 10 см від першого, досить буває триразового повторення, щоб на льоду залишився ясно видимий малюнок фігури.
