UkrProSport.ru

Друга «професія» вченого

Відео: Пародія на вчених | У гонитві за сенсацією 2.0 | Професії # 2 | Найк .bro005




Великий матеріал, накопичений Каплін в експедиціях, потребував узагальненні. Про явища в морської геології вчений тепер судив не тільки по роботах попередників, а й з особистих вражень. Складовою їх частиною були спостереження під водою ...
Звичайно, підводні подорожі не завжди проходили гладко. Бували й небезпечні ситуації. Підводні спуски, проникнення в невластиву людині стихію - завжди ризик, і від небезпеки не огороджені ні новачок, ні ветеран. Але Каплина відрізняло бездоганне знання техніки і вміле користування нею, особиста сміливість і винахідливість, фізична і спеціальна підготовка. І він з будь-яких складних ситуацій виходив з честю.
Про свої погляди, спостереженнях він не раз писав у статтях і книгах. До 1968 року у нього вийшло в цілому більше 60 друкованих праць. Тепер можна було приступити до капітальної роботі - книзі «Новітня історія берегів».
Треба сказати, що до роботи над цією книгою Павло Олексійович був готовий не тільки завдяки своїм багатим знань, а й в результаті спостережень, особисто проведених на багатьох морях світу. Крім Польщі та Югославії він побував, будучи у відрядженнях і беручи участь в походах на науково-дослідних суднах, в Голландії, Англії, Японії, Австралії, Нової Зеландії, Франції.
Особливий слід залишила, мабуть, поїздка до Франції. Перед ним постало давнє Середземне море, таівшее для геолога багато цікавого.
...Він жив в курортному містечку Вільфранш. Тут знаходилася біологічна станція паризького університету, в якій, приїжджаючи з Сорбонни, зупинялися і працювали океанологи, геологи, геоморфології, біологи. Російський учений був прийнятий дружньо і люб`язно, в дусі кращих французьких традицій. А з одним з учених - геологом Пото, які опинилися аквалангістом, Каплін не тільки подружився, а й провів ряд спусків в Середземному морі. Вони проходили біля мису Антип, де Кусто встановив раніше свій знаменитий підводний будинок «Преконтінент-2». Але не історія вабила сюди Пото і Каплина - вони займалися вивченням карстових форм мису для порівняння їх з карстом Адріатики.
Від містечка Вільфранш до Монако - там знаходиться Океанологічний інститут з всесвітньо відомим морським музеєм, де директором є Кусто, - кілька годин їзди. І було природним, що, коли співробітники станції отримали запрошення інституту на засідання комісії з вивчення Середземного моря, з ними вирушив і Павло Олексійович. Крім участі в конференції він розраховував зустрітися з Кусто.
Комісія працювала два дні. Пора було їхати, а Павло Олексійович, незважаючи на дану йому обіцянку, ще не був прийнятий відомим вченим.
Втрутилася Симона, дружина Кусто:
- Як! Він ще не зустрівся з вами? Ходімо зараз же.
...З-за столу, відірвавшись від справ, назустріч дружині і Павлу Олексійовичу вийшов худорлявий чоловік. Розвів руками справи, справи, попросив вибачення. І відбулася цікава розмова, яке стосувалося питань підводної діяльності в СРСР, зокрема геоморфологічних досліджень. Кусто розповідав про свої плани, розпитував про роботи Каплина і його колег під водою.
Тоді ж домовилися про спільні спусках в море зі співробітником інституту, соратником Кусто в його роботах з підводними будинками Клодом Веслі.
На жаль, спуск біля берегів Монако не відбувся.
Повернувшись з Франції, Каплін повністю включився в роботу над книгою. Перші ж її глави дозволили зробити висновок: це не чергова робота, а великий науковий працю, який претендує на те, щоб розглядатися як докторська дисертація вченого. Але треба було до кінця і всебічно розкрити задум - в світлі сучасних знань розглянути розвиток узбережжя Світового океану.
Це завдання виявилася вченому під силу. Через рік докторська дисертація «Розвиток узбережжя Світового океану в післяльодовиковий період» була закінчена і представлена на наукову раду МГУ. У ній підсумовує вся його багаторічна діяльність.
Справді, згадаймо першу поїздку студента Павла Каплина на Далекий Схід. Навряд чи він тоді міг думати, що його спостереження за явищами трансгресії Тихого океану і тектонічним підняттям геологічних структур Чукотки і Карякского нагір`я з`являться тим зерном, яке через 17 років дасть рясні сходи вчення про розвиток узбережжя Світового океану, викладеного в дисертації.
Складовою частиною її були великі підводні дослідження аквалангіста.
Захист дисертації відбулася в березні 1970 року на географічному факультеті МГУ. 32 члена вченої ради таємним голосуванням присудили одноголосно її автору ступінь доктора географічних наук. Це була урочиста хвилина в цікавій і важкій життя вченого, діяльність якого цілком була присвячена вивченню блакитного континенту.

Відео: The Sims 4 На роботу | вчений | 2 | Перший раз

сторінки: 12345678
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Друга «професія» вченого