Три подруги
Жили в Ленінграді три подруги: Люба Козирєва, Валя Царьова і Маргарита Масленникова. Здружила їх любов до лиж.
Люба зросла під Ленінградом в районі Парголово. Школа від будинку була далеко, і взимку на уроки вона бігала на лижах. Тож не дивно, що в шкільних змаганнях Люба перемагала своїх подруг. Швидше за всіх бігала вона і в районі.
Дитинство Валі Царьової пройшло в Костромі, місті, привільно розкинулося на березі Волги. Валя рано подружилася зі спортом. Вона плавала разом з товаришами і подругами, гребла на човні, добре їздила на велосипеді. Часом шофери вантажівок з подивом поглядали на дівчинку, запекло крутять педалі. Вона ні за що не хотіла відставати від мчаться вантажівок. Але найбільше полюбилися їй лижі. Високі пагорби підступали до самого міста. Взимку тут було роздолля для лижників. Валя в усьому любила швидкість. А де як не в лижах відчувається вона, коли каменем летиш з крутої гори і холодний вітер обпікає обличчя! Може бути, за ці лічені секунди стрімкого, як падіння, спуску і віддала вона серце лиж.
Потім Валя поїхала вчитися в Ленінград, і тут її спортивна доля визначилася остаточно.
У Маргарити Масленникової все було складніше. Доброю лижницею вважалася її старша сестра. Маргариті ж вона тренуватися не дозволяла.
- Мала ще, підрости, - говорила старша сестра.
Все ж Маргарита ходила на лижах. Підуть всі з дому - Маргарита на лижі. Якось проводилися районні змагання. І яке ж було здивування старшої сестри, коли на старті вона побачила Маргариту.
- Поговоримо після змагань, - сказала вона грізно.
Але розмова не відбулася. Старша сестра лише привітала молодшу з перемогою.
З того дня Маргарита тренувалася вже легально.
Три дівчини, три подруги, вчилися в одному інституті. Разом вони і тренувалися у Олексія Баженова. Часом доводилося важкувато. Особливо восени. Дощ, сльота, холодно, але тренування йдуть своєю чергою. Одна радість - Баженов цікаво проводить заняття. Те вправу хитромудре придумає, то гру затіє. Дівчата і не помітять, як пролетить час. І тільки потім вже, після занять, згадають, що пробігли-то багато кілометрів. З нетерпінням чекали вони першого снігу.
У багатьох змаганнях брали участь нерозлучні подруги. І після кожного ділилися радістю перемог, разом переживали гіркоту поразок. Але успіхів все ж було більше.
Незабаром нерозлучна трійка увійшла до складу збірної команди країни. А коли наших спортсменів послали на першість світу з лиж в Фалун, захищати честь радянського спорту випало трьом подругам.
Було від чого розгубитися молоденьким спортсменкам. У таких великих міжнародних змаганнях вони брали участь вперше. А тут ще незнайома обстановка. У місця старту, та й по всій трасі стоять тисячі глядачів, щось кричать чужою мовою, своїх спортсменів підбадьорюють. Але дівчата вірили в успіх. Цю віру вселив їм Баженов. Не дарма ж вони тренувалися цілий рік - і в літню спеку, і в осінню сльоту. На лижах ходили в будь-яку погоду, не боячись ні морозу, ні супротивної для лижників відлиги. Тепер було важливо не розгубитися на лижні, пройти дистанцію так, як ходили у себе вдома.
Першим змаганням була естафета. Кожна з спортсменок повинна була пройти 3 кілометри. Естафетної палички, як у легкоатлетів, тут не передавали. Лижниця відправляла в путь свою подругу бавовною руки по плечу.
- Найнебезпечнішими конкурентами будуть у вас фінки. Дивіться за ними в обидва, - говорив перед стартом Олексій Баженов.
І ось, нарешті, шеренга спортсменок вишикувалася на старті. У ній зайняла місце і Люба Козирєва, якій довірили найвідповідальніший, перший, етап.
Відео: «СЛЬОЗИ НА ПОДУШЦІ» (1-2) Серія Російські мелодрами 2016 HD
Гучно пролунав в морозному повітрі постріл пістолета. Це стартер подав команду «Марш!». Рвонулися вперед лижниці, і однією з перших бігла Козирєва.
Майже до самого кінця етапу лідирувала Козирєва, але в самому кінці її обійшла фінська гонщиця Полкунен. Це була тимчасова невдача, Маргарита Масленникова швидко обігнала фінську спортсменку і знову вивела нашу команду на перше місце. Чи не поступилася лідерства та Валентина Царьова на останньому етапі.
Відео: Три подруги
Так три подруги стали чемпіонками світу.
Але змагання на цьому не закінчилися.
Тепер нашим спортсменкам потрібно було змагатися в гонці на 10 кілометрів.
Напередодні старту трапилася біда - захворіла Валентина Царьова. Вся надія тепер була на Любу і Маргариту.
За жеребом першою з наших лижниць на трасу пішла Масленникова. Люба Козирєва готувалася до старту і намагалася вловити в незнайомій мові диктора прізвище подруги. Якось вона йде?
А тут підбігають наші тренери.
- Маргарита програє двом фінським лижницям. Надія тільки на тебе.
Чи не обрадувала ця новина Любу.
Але вона зрозуміла: потрібно пройти гонку так, як ніколи до цього не ходила.
Перемогу упускати не можна.
Стрімко взяла Козирєва старт. Невисока, на вигляд тендітна, вона ковзала по лижні широким, еластичним кроком. І хоча кожна секунда була на рахунку, вона твердо пам`ятала настанови тренера. Ковзати і ще раз ковзати. Тільки в круті гірки потрібно вибігати. Але і тут Люба намагалася хоч кілька сантиметрів проскользить по снігу.
Люба обганяла стартували раніше спортсменок одну за одною. Було важко. Але ні на секунду їй не спадало на думку хоч на хвилину знизити швидкість, перепочити.
Тільки вперед!
Ось і гущі стала натовп у лижні - близький фініш. Останнє зусилля - і гонка закінчена.
А через кілька хвилин диктор оголосив, що чемпіонкою світу 1954 року серед жінок стала радянська спортсменка Любов Козирєва.
Через два роки на Олімпійських іграх в італійському місті Кортіна д`Ампеццо Любов Козирєва стала олімпійською чемпіонкою.
І її теж стали називати «королевою лиж».
