Психологічні аспекти застосування музики в заняттях фк зі студентками
автори:
Ю.В. Смирнова асистент кафедри теорії та методики фізичної культури,
Є.Г. Сайкина доктор педагогічних наук, доцент кафедри гімнастики
Російський державний педагогічний університет
ім. А.І. Герцена, м.Санкт-Петербург
Важливу роль у формуванні здоров`я жінок в нерозривній єдності його компонентів - фізичного, психічного і соціального, має той потенціал, який вони отримують в дитинстві і юності, в студентські роки.
При цьому слід зазначити, що студентський вік є дуже важливим життєвим етапом для молодої дівчини. Саме в цей період багато студентки починають самостійне життя, часто далеко від своїх батьків, створюють сім`ї, народжують дітей. Разом з тим, вони опановують майбутньою професією в стінах вузу, навчальний процес в якому має свою специфіку і відрізняється від шкільного навчання, передбачає велику особисту відповідальність і створює суттєве навантаження на молодий організм і психіку.
Відповідно, одним із пріоритетних завдань, що вимагають свого вирішення, що стоять перед галуззю фізичної культури, є пошук інноваційних технологій, які поєднували б у собі засоби і методи комплексного оздоровлення організму і психіки, емоційної сфери займаються, і, перш за все, сприяли б не декларативним, а реальному духовному і фізичному розвитку особистості та формування аксіологічних орієнтирів на досягнення оптимального рівня здоров`я і здоровий спосіб життя. Слід особливо підкреслити, що досягнення цього результату можливо тільки за умови зацікавленості самого об`єкта впливу - людини, тими чи іншими видами рухової активності.
В останні роки в нашій країні з`явився широкий вибір напрямків занять, здатний задовольнити різноманітні потреби індивіда як в руховій активності, оздоровлення організму і психіки, так і в естетичних переживаннях відповідно до індивідуальних переваг російських громадян різного віку і соціального статусу. Багато з них використовуються в обов`язкових і секційних заняттях зі студентами.
Важливу роль при цьому відіграє те, що більшість з них передбачає використання музичного супроводу. Це не тільки підвищує їх емоційність, а й, при грамотному використанні коштів музики, може сприяти вирішенню оздоровчих завдань.
Особливе значення має той факт, що, як показують проведені нами серед дітей дошкільного, шкільного віку та студентської молоді дослідження, використання музики в заняттях з фізичної культури підвищує інтерес до них, покращує настрій і викликає бажання займатися фізичними вправами у більшості опитаних дівчаток і дівчат ( від 87 до 100% респондентів в різних дослідженнях). Це дозволяє стверджувати, що звучання музики на фізкультурних заняттях зі студентками є необхідним і важливим моментом в організації навчально-тренувального процесу з фізичного виховання.
Музичний супровід в залежності від мети застосування сприяє підвищенню працездатності, розвитку координації рухів, виховує у займаються почуття і розуміння ритму, такту мелодії і відповідної їм краси і виразності рухів, музичного смаку. Його застосування на заняттях сприяє подоланню наростаючого стомлення і допомагає уникати одноманітності в проведенні заняття, а також може прискорювати процеси оволодіння технікою руху.
Однак, попри всю очевидну позитивному потенціалі, музика є дуже складним, специфічним і багатогранним інструментом впливу на організм і психіку людини. Неправильне її застосування може не тільки ускладнювати процес виконання фізичних вправ, але і чинити негативний вплив на психофізичний і емоційний стан займаються. Як показують дані науково-методичної літератури та проведені педагогічні дослідження, у багатьох випадках цей процес носить стихійний характер і не завжди приносить адекватний результат. З огляду на потужний потенціал впливу музики на організм і психіку людини, виявлене в ряді досліджень як позитивне, так і негативне її вплив [1,2,4,8], можна констатувати, що на сьогоднішній день питання грамотного і науково-обґрунтованого застосування музичного супроводу в фізичної культури, важливим принципом якої є принцип «не нашкодь», потребує наукового осмислення та обліку в фізкультурної практиці роботи зі студентками.
Істотні можливості впливу музики на організм і психіку людини, на формування різних якостей особистості, світогляду, інтересів відомі з найдавніших часів. Ретроспектива нерозривному зв`язку фізичних вправ з музикою йде вглиб тисячоліть. Такий довгий спільний шлях музики і руху детермінував можливості різних підходів до вибору музичного супроводу для занять фізичною культурою - від культурологічного, аксіологічного, діяльнісного, до психотерапевтичного.
Тому, розглядаючи лише найбільш загальні психолого-педагогічні аспекти застосування музики в заняттях фізичними вправами, в-першу чергу, слід висвітлити питання вимог до підбору музичного супроводу.
На підставі даних науково-методичної літератури, проведених досліджень і особистого педагогічного досвіду, нами визначено вимоги до підбору музичного супроводу занять фізичною культурою [9]:
- відповідність музичного твору (комплексу засобів музичної виразності, смислового і образного змісту, тексту) особливостям спортсменів, принципу доступності та естетичної доцільності, а також характером виконуваних рухових дій;
- відповідність темпо-ритмового характеристик твору (дансантності, інтонаційно-ритмічна ясність, метрична однорідність, квадратность) віковим особливостям спортсменів, частини заняття, вирішення рухових завдань;
- тривалість звучання мелодії відповідно до контингентом що займаються і завданнями заняття.
Дотримання зазначених вимог можливе за умови, що викладач володіє не тільки основами музичної грамоти і знаннями по музично-ритмічному вихованню, а й має достатні відомості про особливості впливу музики на організм і психіку людини. При цьому необхідно зазначити, що, якщо музично-ритмічному вихованню відводиться місце в процесі професійної підготовки фахівців з фізичної культури, то питань психофізіологічного впливу музичного супроводу належної уваги не приділяється і цей аспект залишається за межами формування їх професійних компетенцій у вузі. Виходячи з вищевикладеного, представляється актуальним дати короткий огляд по цій темі в даній публікації.
Вплив тієї чи іншої музики на людський організм і психіку багатогранно і відоме людству з найдавніших часів.
Про те, що музика може лікувати, було відомо ще в глибоку давнину. Традиція лікування музикою успішно розвивалася в Китаї і в Стародавній. У Ведах, одне із зібрань текстів присвячено ритуальної музиці. У Біблії, в Першій книзі Царств розповідається про володіння цілющим музичним мистецтвом в середовищі древніх євреїв. В арабській, старогрецьку культуру, а також культурі античного Риму музика також широко застосовувалася в медичній практиці.
Н.В. Козлова, А.В. Козлов (2009) вказують, що в стародавньому Китаї вона рахувалася «відомству мір і ваг». За музиці, що звучить в народі, визначалося його умонастрій і робилися відповідні висновки. Уже в ті далекі роки були розпочаті перші розробки в музикотерапії - застосуванні музики з метою зцілення психіки і тіла людини [10].
Філософ Синь-Цзи в «Книзі про музику» писав, що «Музика - це вища засіб вдосконалення людей». Ще в II в. до н.е. була створена «Музична палата», завданням якої було вивчення впливу музики на почуття, розум і поведінку людей, розроблялися методи управління людьми за допомогою музики. На думку древніх китайців, музика, знаходиться в гармонії з природою і має величезну силу впливу на людину. Звуки музики розглядалися по відношенню до тіла людини, які повідомляли йому ті чи інші властивості. Особливе місце в системі китайської музикотерапії займали музичні інструменти, за допомогою яких встановлювалася зв`язок між їх звучанням, вібраціями різних органів тіла і коливаннями космосу. Музика, впливаючи на людину, приводила його в стан гармонії з природою.
Античні мислителі - в тому числі великі філософи і вчені Платон, Арістотель, Демокріт, Піфагор, Евклід, Птолемей - багато писали про сенс і ролі музики, про її багатосторонньому дії на людину [12]. Не випадково, що бог сонця Аполлон був одночасно богом музики і медицини. У книгах «Держава» і «Закони» Платон обґрунтував провідне місце музики у вихованні громадян майбутнього ідеальної держави. Згідно з ученням Платона, медицина, землеробство, кораблеводіння, військове мистецтво і музика знаходяться в одному ряду. Аристотель, розвиваючи ідеї Платона, розробив вчення про катарсис - виключно сильному переживанні від сприйняття твору мистецтва, яке породжує духовне очищення людини.
У свою чергу, в Стародавньому Єгипті за допомогою співу хору позбавляли від безсоння, у Стародавній Греції звуками труби зціляли від радикуліту і розладів нервової системи. Знаменитий Піфагор, який створив теорію про музично-числовому будову Космосу, з успіхом використовував вигадані їм мелодії для лікування «хвороб душі».
Цілюща дія музики широко використовувалося і в Стародавній Індії. Воно грунтувалася на ідеї єдності Всесвіту і закону ритму, що впливають на духовну сутність людини.
У середньовіччі практика ставлення до музики як мистецтва, створеного для допомоги людині, була двоїстою. З одного боку - заперечення, але з іншого розвиток вчення про гармонію музики, яка є не тільки узгодженість звуків, а й свідчення єдності духу, душі і розуму. У цей історичний період практика лікування людини музикою пов`язана з теорією афектів, яка вивчала вплив різних ритмів, мелодій і гармоній на емоційний стан людини. Встановлювалися різні стосунки між темпераментом пацієнта і перевагою їм того чи іншого характеру музики.
Свій погляд на походження, сенс і призначення музики принесла епоха Відродження. У центр культури поставлено людину. Природно, що не тільки музиканти, але і медики звернулися до музики як до засобу, здатному надати багатостороннє оздоровчий вплив на людський організм. Французький лікар А. Паре намагався використовувати музику, як засіб для анестезії в хірургічних операціях. Англійський лікар Р. Браун звертався до музики при лікуванні нервових розладів різного походження. У трактаті «Узагальнення про дію музики» Іоанн Тінкторіс перераховує двадцять можливих проявів впливу музики на людину: вона проганяє тугу, пом`якшує жорстокість, виганяє диявола, викликає захват, перемагає злу волю, радує, викликає любов, полегшує працю, спонукає дух до боротьби, зцілює ... [12].
У XVII-XVIII століттях в Європі намітився значний прогрес природознавства і вплив музики вивчалося з позицій фізіології. Перш за все, досліджувалися реакції організму на прослуховування музичних творів - зміна пульсу, серцевої діяльності, ритму дихання в залежності від висоти і сили звуку, тембру, тональності.
У XIX столітті вчений російський учений І. Догель (1888) встановив, що під впливом музики змінюються кров`яний тиск, частота скорочень серцевого м`яза, ритм і глибина дихання, як y тварин, так і y людини. Згідно зі спостереженнями відомого російського хірурга академіка Б.Петровського, під впливом музики людський організм починає працювати більш гармонійно, тому він використовував музику під час складних операцій.
Вплив музики на фізіологічні процеси організму людини стало предметом дослідження вчених різних країн. Так, було підтверджено, що:
- при сприйнятті музики відбуваються зміни в центральній нервовій системі;
- музика справляє помітний вплив на хвилинний об`єм крові, частоту пульсу, кров`яний тиск, рівень цукру в крові, а також підвищує і знижує м`язовий тонус і стимулює появу емоцій;
- при прослуховуванні мелодій відбувається нормалізація мозкового кровообігу;
- неголосна мелодійна музика надає заспокійливу дію;
- енергійна музика з чітким ритмом помірному рівні гучності дає тонізуючий ефект;
- мажорна музика швидкого темпу частішає пульс і підвищує тонус м`язів;
- музика впливає на рівень різних гормонів в крові;
- музика здатна впливати на загальну рухливість і координацію організму;
- музика змінює сприйняття часу;
- музика може поліпшити пам`ять і здатність до навчання [10].
У роботах ряду вчених доведено, що регулярне сприйняття спеціально підібраної музики покращує короткочасну пам`ять, а також підвищує показники вербального і невербального інтелекту.
Сьогодні вчені різних країн і різних галузей знання - від психологів, музикознавців, до фізиків, математиків і кібернетиків, продовжують дослідження в цій області.
Спеціальні фізіологічні дослідження (Д.А. Дубровін, 1994- С.В. Шушарджан, 1998 і ін.), Виявили вплив музики на різні системи людини. Було доведено, що сприйняття музики прискорює серцеві скорочення, виявлено підсилює дію музичних подразників на пульс, дихання в залежності від висоти, сили, звуку і тембру. Частота дихальних рухів і серцебиття змінювалася залежно від темпу, тональності музичного твору.
Як вказує Доналд Кемпбелл (Donald Campbell), засновник Інституту музики, проведеними дослідженнями доведено, що музика знижує м`язову напругу і підвищує рухливість і координацію тіла. Через автономну нервову систему слухові нерви з`єднують внутрішнє вухо з м`язами тіла. Отже, сила, гнучкість і тонус м`язів залежать від звуку і вібрацій [10].
На підставі досліджень ряду авторів (Л. Брусиловського, 1988- В.І. Петрушина, 1999 С.П. Євсєєва, 2005 і ін.), Визначені наступні психологічні механізми оздоровчого впливу музики:
а) катарсис (емоційна розрядка, регулювання емоційного стану) -
б) полегшення усвідомлення власних пережіваній-
в) конфронтація з життєвими проблемамі-
г) підвищення соціальної активності-
д) придбання нових засобів емоційної експрессіі-
е) полегшення формування нових відносин і установок.
Такі вчені, як Е.А. Медведєва, І.Ю. Левченко, Л.Н. Коміссарова, Т.А. Добровольська (2001), К. Рудестам (2006) і ряд інших, прийшли до висновку, що можна використовувати музикотерапію для корекції емоційних відхилень, страхів, рухових і мовних розладів, психосоматичних захворювань, відхилень у поведінці, при комунікативних труднощі і т.д.
Розглядаючи вплив на фізичний і емоційний стан людини, також слід враховувати, що має певний вплив кожний із засобів музичної виразності.
Найважливішим із них є ритм, є найбільш сильним емоціогенним подразником. Доведено, що ритмічні звуки впливають на глибинні структури мозку, а, отже, діють на психіку слухачів. Музичні звуки, що утворюють музичний твір, підпорядковані певним ритмом. На самому ранньому етапі розвитку людства музика складалася майже виключно з ритму. Найбільш поширені ритми 4/4, 2/4, 3/4, 6/8 мають пряме відповідність ритмам життєвих процесів людини.
Чіткий ритм музики (переважно - пунктирний), виражені акценти є одним з найсильніших збудників емоцій. Під його впливом активізуються фізіологічні і психічні процеси в організмі людини: посилюється частота серцевих скорочень, розширюються кровоносні судини, активізується обмін речовин, прискорюється розщеплення глікогену, підвищується активність органів почуттів.
Кожному руховому дії притаманний свій специфічний ритм, який представляє закономірне чергування докладених м`язових зусиль, різних за величиною. Оптимальний ритм є основою ефективності рухової діяльності людини. Підбір музичного твору з відповідним руховому дії ритмом істотно полегшить виконання вправи займаються і поліпшить результат.
музичний темп також має важливе значення для впливу на фізичний і психічний стан людини. Чим швидше темп музики, тим більша кількість рухів має під неї виконуватися, тим інтенсивніше фізичне навантаження. Крім узгодження музики з рухом, слід враховувати активізує вплив швидкої музики на психіку займаються і перебіг обмінних процесів. У свою чергу, музичний супровід в спокійному темпі (60-80 уд. Хв) впливає заспокійливо, знижує емоційну напругу.
Важливим компонентом впливу на людину є тембр музики. Відомо, що звучання різних інструментів за рахунок тембру свого звучання по-різному впливає на психічні та фізичні процеси в організмі людини. Це обумовлено тим, що кожен музичний інструмент має свій неповторний тембр звучання, свою частоту діапазону.
Звучання високочастотних інструментів (Флейта, скрипка, челеста і інші) в повільному і середньому темпах справляє позитивний вплив на головний мозок людини (знижує перезбудження кори головного мозку), його нервову і дихальну системи, а в поєднанні з плавними, спеціально підібраними вправами може сприяти корекції біополя.
ритмічне звучання інструментів, що мають більш низький тембр звучання (Середній регістр) в темпі від 120 до 180 ударів в хвилину сприяє активізації фізичних сил організму і активному зняття нервової напруги і накопиченої агресії. При цьому вони надають оздоровчий вплив на сечостатеву сферу, що надзвичайно важливо для здоров`я репродуктивної сфери молодих дівчат і жінок.
Звучання низьких струнних і барабанів в помірному темпі традиційно використовується для введення людини в змінений стан свідомості - транс. При вмілому використанні цього засобу можна надавати дуже сприятливий вплив на психіку людини, але якщо педагог не володіє повною мірою цим аспектом професійної діяльності, експериментувати з введенням займаються в трансоподобное стан не слід, тому що наслідки можуть бути не прогнозовані.
Представляючи короткий огляд найбільш широко відомих фактів в області впливу засобів музичної виразності на людину, необхідно особливо підкреслити, що, в більшості випадків, вони поєднуються один з одним і їх взаємовплив також треба враховувати.
Розглядаючи підбір музичного супроводу в заняттях фізичною культурою з дівчатами і жінками, можна відзначити деякі особливості.
Цей контингент займаються має певний життєвий і музичний досвід, сформовані переваги і особливості сприйняття музики.
Так, здійснюючи підбір музичного супроводу, за доцільне враховувати особистісні переваги займаються і кореляції їх позитивних емоцій, пов`язані з тим чи іншим музичним твором в минулому досвіді, з трансфером позитивних емоцій на даний момент часу.
Це є досить важливим моментом, так як в ряді медичних і психотерапевтичних досліджень було доведено, що вплив музики залежить і від смаків і схильності самого слухача. Мелодії, які йому суб`єктивно подобаються, сприяють нормалізації артеріального тиску, в той час як нелюба музика дає протилежний ефект (звуження судин, перебої серцевого ритму).
Інтерв`ювання молодих дівчат і жінок (до 25 років) показав, що їм подобається займатися під клубну музику і зарубіжні хіти. При цьому, вони мотивували свої переваги модою на дані мелодії в молодіжному середовищі, а також позитивними емоціями при їх прослуховуванні. Дана музика є для них своєрідним «якорем», що тісно пов`язує її на підсвідомому рівні з позитивними емоціями, випробуваними при прослуховуванні в клубах, в танцях з коханою людиною.
Резюмуючи викладене, можна констатувати, що грамотне застосування музичного супроводу в заняттях зі студентками з урахуванням психофізіологічних механізмів впливу музики на людину, особливостей контингенту займаються і відповідно до певних вимог, є важливим засобом комплексного оздоровлення дівчат, забезпечення їх сприятливого психоемоційного стану в процесі фізкультурних занять в вузі.
Список літератури:
- Брусилівський Л.С. Музикотерапія: Посібник із психотерапії / під ред. В.Є. Рожнова. - М., 1988.- 204 с.
- Дубровін Д.А. Методологічні підходи до психофізіологічного обґрунтування можливостей корекції емоційних розладів динамічним полем звукових хвиль в режимі понад повільних фізіологічних процесів // Фізіологія людини, 1994.- № 4.- С. 29.
- Євсєєв, С.П., Шапкова Л.В. Адаптивна фізична культура: навч. посіб. для студ. вищ. і середовищ. проф. навч. закладів, що здійснюють освітні. деят. за фахом 022500 - Фізична культура для осіб з відхиленнями в стані здоров`я (адаптивна фізична культура) і 0323 - Адаптивна фізична культура. - М .: Радянський спорт, 2000.- 240 с.
- Коджаспіров Ю.Г. Організаційні форми і методичні особливості її використання (Функціональна музика на уроках фізичної культури в школі) // Фізична культура в школі. - 1987. - № 1, № 2, № 4.
- Коджаспіров Ю.Г. Нові грані історичного союзу спорту і музики (історія і сучасність) // Спорт, духовні цінності, культура. М., 1997. - Вип. 5. - С. 64 - 78.
- Медведєва Е.А., Левченко І.Ю., Коміссарова Л.Н., Добровольська Т.А. Артпедагогіка і арттерапія в музичній освіті: навч. для студ. середовищ. і вищ. пед. навч. закладів, - М., 2001. - 248 с.
- Петрушин В.І. Музична психотерапія. - М .: Владос, 1999.- 226 с.
- Рудестам К. Групова психотерапія 2-е междунар. вид.- М., СПб., Н. Новгород, Воронеж, Ростов н / Дону, Єкатеринбург, Самара, Новосибірськ, Київ, Харків, Мінськ: Пітер, 2006.- 376 с.
- Сайкина Є.Г. , Смирнова Ю.В. Вимоги до підбору музичного супроводу занять фітнесом // Вчені записки університету ім. П.Ф. Лесгафта.- 2008.- № 4 (38) .- С. 68 - 71.
- Смирнова Ю.В., Сайкина Є.Г., Кадиров Р.М. Музичний супровід у фізичній культурі: Учеб.- метод. пособ.- СПб .: Изд-во РГПУ ім. А.І. Герцена, 2010.- 107 с.
- Шушарджан С.В. Музикотерапія і резерви людського організма.- М., 1998.- 363 с.
