UkrProSport.ru

Самоврядування і психічне здоров`я

себе умовах. Тривале перебування людини в умовах сенсорної ізоляції (соціально збідненого середовищі) в силу своїх професійних обов`язків (наприклад, учасники різного рада експедицій) може спричинити за собою негативні прояви в психіці (ілюзії, галюцинації, порушення емоційної стійкості та ін.). Інша крайність, обумовлена надмірною надмірністю надходить до людини інформації, теж несе в собі загрозу порушення стабільного функціонування психіки. Таким чином, успішна організація життєдіяльності людини передбачає забезпечення для нього оптимальних за своїм обсягом і змістом інформаційних потоків.

Характерною особливістю сучасної освіти все ще залишається передача людині знань переважно про зовнішній світ. Чи не можна порівняти з цим обсягом інформації ті вкрай фрагментарні і неглибокі відомості, які людина отримує щодо організації свого внутрішнього світу, властивих йому закономірностей функціонування, можливостей доцільного впливу на нього. Однак управління власною поведінкою вимагає ґрунтовних теоретичних і практичних знань, недолік яких особливо яскраво проявляється на даний час.

Відео: Психічне здоров`я

Людина повинна вміти "розшифровувати" свій психічний стан і чинити на нього необхідний вплив, знати свої найбільш сильні і слабкі характерологічні особливості, вміти неупереджено, адекватно оцінити справжній рівень своїх фізичних і психічних можливостей. Він повинен вміти управляти своїм психічним здоров`ям. Останнє передбачає і тренування власної психіки, розкриття її резервів і розвиток, вдосконалення психічних процесів (пам`яті, уваги, уяви та ін.), Виховання в собі дисципліни розуму і почуттів. Слід виховувати людини вести активну, усвідомлену життя, з ясним розумінням її цілей і характеру впливу психічної саморегуляції, вчити оволодінню її технікою як невід`ємного компонента культури поведінки.

Цінність прийнятого самокерованої системою рішення визначається ступенем його адекватності стоїть перед системою в даних умовах мети. Людина здорової психіки не приймає рішень, що суперечать звичайним, що склалися в суспільстві правилам поведінки. Іншими словами, якщо моральний статус людини не деформований, то можна очікувати, що і прийняті ним рішення підуть на благо самого себе, оточуючих його людей, справі, якій він себе присвятив. Стабільність психічного самоврядування поведінкою, стійка орієнтація людини на прийняті в суспільстві моральні норми прямим чином залежать від ступеня вираженості його моральної надійності. Морально надійний і психічно здорова людина є в той же час і людина порядна, тобто нездатний на низькі, аморальні вчинки.




Реалізація прийнятого рішення вимагає від особистості готовності проявити необхідні для цього етапу якості. По тому, які з них і наскільки очевидно будуть виражені, можна до певної міри судити і про стан її психічного здоров`я. Вважається, що людина пасивна, не здатні забезпечити необхідну активність в практичних діях щодо вирішення поставлених завдань, є духовно нездоровим. Втім, як і лінь, паралізує активна поведінка, характеризується як хвороба душі.




З іншого боку, відомий і ряд особистісних властивостей, володіння якими дозволяє людині успішно вирішувати поставлені перед собою завдання. Серед них в першу чергу слід відзначити відповідальність, почуття обов`язку, дисциплінованість, волю, самовладання та ін.

Відео: 30 способів поліпшити своє психічне здоров`я в новому році. Частина 1

Ще й сьогодні можна зустрітися з помилковим судженням в плані того, що контроль - це лише заключне ланка управлінського процесу. Насправді ж кожен етап управління, від постановки мети і до реалізації прийнятого рішення, немислимий без участі в ньому контролю. Кожен етап перетворення інформації (прийом, переробка, прийняття рішення і його подальша реалізація) повинен супроводжуватися підключенням самоконтролю, щоб забезпечити ефективне (в тому числі і надійне, тобто безпомилкове) протікання процесів самоврядування і досягнення в остаточному підсумку спочатку поставленої мети.

Багато випадків порушень в управлінні психікою пов`язані з втратою самоконтролю. Наприклад, відомі особливості прояву емоційної сфери в залежності від того, наскільки вона знаходиться під контролем суб`єкта. Деякі форми психічних порушень супроводжуються ослабленням емоційного контролю, що знаходить вираз у появі елементів імпульсивності, неврівноваженості, запальності і агресії в поведінці хворого. Інший приклад пов`язаний з вираженою диспропорцією в співвідношенні самоконтролю і впевненості в собі при деяких психічних захворюваннях. Якщо у нормальної людини самоконтроль допомагає усунути сумнів, то в патологічних випадках перевірка не досягає цієї мети. Самоконтроль у хворих неврозом нав`язливих станів розростається до патологічних розмірів. Сумніви в правильно виконаному дії примушують хворого перевіряти його знову і знову. З іншого боку, у хворих, одержимих божевільною ідеєю, спостерігається відсутність будь-якої потреби в самоконтролі. Не зважаючи на об`єктивною реальністю, вони не обтяжують себе пошуком необхідних доказів. З клінічної точки зору, психопат є незрілу в соціальному відношенні особистість, що виявляється перш за все в її вкрай слабку здатність до самоконтролю за своєю поведінкою.

Автор в розшуку.

Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Самоврядування і психічне здоров`я