На старті - підводні фотографи

У 1976 році зібралися в Криму сильні підводні фотографи України на свій третій чемпіонат. Ці змагання, організатором яких є відділ морської підготовки ЦК ДТСААФ УРСР спільно з ФПС УРСР, з кожним роком набувають все більшої популярності. Шанувальниками нового виду підводного спорту стають все ті, хто любить море, хто виступає за обмеження полювання з рушницею, кому не байдужа доля тваринного світу водних басейнів нашої Батьківщини.
У чемпіонаті 1975 року змагалися команди п`яти областей республіки. У 1976 році в селище Батіліман, розташований в 50 кілометрах від Севастополя на березі бухти Ласпі, прибули 40 спортсменів - представники 12 областей України.
До участі в цих змаганнях допускається по одній збірній команді від областей України, які провели першість області в поточному році. До складу команди входять три учасники, тренер-представник (він же рятувальник) і суддя-лаборант. Всього - п`ять чоловік. Учасники привозять з собою необхідне підводне спорядження: фототехніку, освітлювальну апаратуру, акваланги, гідрокостюми, страхувальні буї, підводні ножі. Зарядку аквалангів стисненим повітрям, розміщення, харчування учасників, підготовку акваторії змагань, постачання учасників кольорової оборотної плівкою і рамками для слайдів забезпечує організатор змагань. Обробку знятої плівки також проводить організатор, але дозволяється і обробка спортсменами.

Зміст

Відео: Пуск ракети «Синева» / missile launch r-29rmu "sineva"
Відео: Фотограф-мандрівник Роман Суходеев

Відео: Пуск ракети «Синева» / Missile launch R-29RMU "Sineva"

Обов`язкове вправу фотографування мішені на глибині 2 і 5 метрів.

Ранок 4 вересня було тихе, безхмарне. Але до моменту відкриття змагань подув південно-західний вітер і розгойдав круту хвилю. І суддівська колегія вирішила перший день змагань перенести в глибину бухти, де море спокійніше.
Невеликий, затиснутий з усіх боків скелями кам`янистий пляж розцвічено жовтими аквалангами, яскравими боксами і буями, рюкзаками, гідрокостюмами і іншим спорядженням. Учасники отримують у суддівській колегії плівку «Орвохром» ІТ-18, виробляють її маркування і починають готуватися до старту. Судді тим часом обстежать акваторію змагань і встановлюють нерухому кольорову мішень для виконання учасниками обов`язкового вправи. О 14 годині дається старт. Пляж порожніє, а море розцвічується буйками, заповнюється човнами з суддями і тренерами.
На фотографування відведено 4 години. За цей час учасники змагань повинні відзняти свої плівки. У строго певний час кожна команда збирається у нерухомій мішені і фотографує
її. Час на зйомку мішені - 15 хвилин.
У перший день змагань кольорова нерухома мішень розміром 50 на 75 сантиметрів була встановлена на глибині 2 метри. Таке ж відстань від мішені до дна. Мішень, точно поміщена в кордон кадру і з правильною передачею кольору, «стоїть» 50 очок. Неправильно відтворено кольори кожного з чотирьох кольорів (червоний, синій, жовтий, білий) штрафується на 5 очок. За кожний розподіл з будь-якої з чотирьох сторін, більше чи менше габаритних розмірів (розташовані через 2 сантиметри), знімається 1 очко.
Слайди з мешканцями моря приймаються а залік, якщо вони абсолютно різкі, а розмір особини - не менше однієї шостої довжини кадру. Прийняті в залік слайди класифікуються потім за допомогою чотирьох оціночних коефіцієнтів, які враховують: відстань, з якого був знятий об`єкт (чим більше план, тим вище коефіцієнт) - ступінь рухливості об`єкта (знімок кефалі оцінюється вище, ніж знімок рапани або скорпени) - число знятих видів морських обітателей- кольору.
Змагання другого дня проводилися в селищі Батіліман. Море хвилювалося сильно, але вода залишалася дивно прозорою. Разом зі спортсменами під воду пішли і оператори кінохроніки зі своєю громіздкою апаратурою. Новий вид спорту треба популяризувати, а Фотоохотники, обвішані боксами з апаратурою, дуже ефектно виглядають під водою.
...Зйомки під водою закінчені. Тепер залишається дочекатися, коли будуть виявлені плівки і суддівська колегія розподілить місця. Поки судді в темній кімнаті підраховують очки, спортсмени їдуть в тир.
Після обіду судді все ще засідають. В цей час починається виставка апаратури учасників чемпіонату. Адже змагання з підводного фотографування - не тільки змагання в фотополюванні. Це змагання інженерної, конструкторської думки. Практика відбулися чемпіонатів показала, що навіть найсучасніші бокси і підводні фотоапарати промислового виготовлення вимагають доопрацювання, спеціальних переробок для цілей фотополювання. А герметизовані лампи-спалаху для зйомок в гротах і на великих глибинах промисловістю не випускаються взагалі - підводні фотографи виготовляють їх своїми силами. Ось чому спортсмени так зацікавлено оглядали підводний техніку своїх суперників, слухали повідомлення авторів того чи іншого нововведення.
До вечора були підведені підсумки. Перехідний кубок за перемогу в командному заліку і диплом ЦК ДТСААФ УРСР I ступеня отримала команда Харківської області, вперше брала участь в цих змаганнях. Команда Криму, переможниця 1975 року народження, - на другому місці, спортсмени з Дніпропетровська - на третьому. Чемпіоном України 1976 року по підводного фотографування став Рашид Акчурин з міста Кременчук Полтавської області. Срібну та бронзову медалі завоювали Сергій Глущенко та Семен Богданіс з Харкова.