Лижний спорт в післявоєнні роки
Після закінчення Великої Вітчизняної війни настає період подальшого підйому в розвитку лижного спорту в СРСР. Продовжує збільшуватися число займаються лижним спортом, ростуть спортивні результати. Лижний спорт починає все більше поширюватися і в сільській місцевості. У 1946 р в країні проводилися масові сільські змагання, які охопили понад мільйон чоловік. Згодом змагання сільської молоді стали традиційними.
Зміст
Відео: У Томіліно йде реконструкція лісопарку
У перші ж повоєнні роки все більше збільшується кількість різних лижних змагань: кроси, матчеві зустрічі, першості, спартакіади. До 1948 року загальний рівень розвитку лижного спорту перевершив довоєнний, число спортсменів, що регулярно займаються в лижних секціях спортивних товариств профспілок, «Динамо», «Трудових резервів», Радянської Армії і інших, збільшилася в півтора-два рази. Зростає і рівень спортивно-технічної підготовленості лижників. Цьому багато в чому сприяло створення в країні мережі молодіжних та дитячих спортивних шкіл з відділеннями з лижного спорту.
Велику роль в подальшому розвитку лижного спорту відіграла постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 27 грудня 1948 року, в якому вказувалися завдання в області фізкультурного руху в країні. Розгортання масової роботи з лижного спорту стало більшою мірою поєднуватися з роботою по підвищенню спортивної майстерності. Відповідно до зростання спортивних досягнень переглядаються розрядні норми з лижного спорту, що стимулюють ще більше його розвиток.
У 1948 р Всесоюзна лижна секція вступила в Міжнародну лижну федерацію (ФІС), після чого поступово стали розширюватися міжнародні спортивні зв`язки лижників, підвищуватися їх результати. У 1951 р радянські лижники взяли участь в IX Міжнародних лижних студентських змаганнях, що проходили в Пояну (Румунія). На дистанції 8 км для жінок і 30 км для чоловіків все призові місця завоювали радянські студенти.
У 1953 р в Австрії на зимових студентських іграх наші лижники Л. Козирєва (Баранова) і Ф. Терентьєв зайняли перші місця на дистанціях 5 і 18 км. У наступні роки радянські студенти-лижники також успішно виступали на зимових студентських іграх. І. Ворончіхіна, В. Тараканов, Ф. Файзрахманова і інші неодноразово завойовувала золоті медалі і займали призові місця.
1954 р приніс нові успіхи радянським лижникам. У січні цього року в Свердловську відбулася матчева зустріч між радянськими і фінськими лижниками. Наші лижники здобули перемогу над фінами в естафеті, а В. Кузін виграв гонку на 30 км. Великою несподіванкою для фінів виявився успіх цього молодого лижника, який переміг відомого гонщика В. Хакулінен - неодноразового чемпіона світу, чемпіона Олімпійських ігор. Ще більш сенсаційним виявився виступ В. Кузіна на першості світу 1954 р, що проходив в м Фалуне (Швеція): він став чемпіоном світу на двох основних дистанціях - 30 та 50 км. Л. Козирєва на цих змаганнях стала чемпіонкою світу на дистанції 10 км-радянські лижниці Л. Козирєва, М. Масленнікова і В. Царьова зайняли перше місце в естафеті 3X5 км.
Відео: The Great Gildersleeve: Dancing School / Marjorie # 39; s Hotrod Boyfriend / Magazine Salesman
У січні 1955 р в Подрезково (під Москвою) були проведені міжнародні змагання лижників СРСР, Швеції, Норвегії, Чехословаччині, Румунії та Болгарії. Гонку на 5 км виграла А. Колчина, на 15 км - В. Кузін. Чоловічу і жіночу естафети виграли наші лижники.
З 1956 р стали проводитися спартакіади народів РРФСР, а з 1962 р Зимові спартакіади народів СРСР. У I Зимової спартакіаді народів СРСР взяло участь понад 6 мільйонів чоловік. Надалі кількість учасників спартакіад було ще більшим.
