Методика реєстрації основних характеристик ігрової діяльності хокеїстів в модельних умовах
Ефективність підготовки спортсмена високої кваліфікації багато в чому залежить від ступеня інформованості «керуючої системи» (т. Е. Тренера) про стан і рівень підготовленості підопічного. Не випадково багато науково-дослідні роботи в спорті, що побачили світ в останнє десятиліття (І. В. Всеволодова, 1969- Е. А. Бондаревського, 1970 В. М. Зациорский і ін., 1971- В. Н. Афоніна, 1976 - В. А. Запорожанова, 1976- В. А. Булкіна, 1976- X. К. Ансокова, 1976- Б. П. Якимовича, 1977- М. А. Годика, 1978 і 1980), присвячені проблемі контролю, як складової частини системи підготовки спортсменів високої кваліфікації.
Нині в теорій спорту склалися досить певні закономірності щодо організації та методиці комплексного контролю, які знайшли відповідне відображення і в хокеї (В. І. Колосков, 1974- В. П. Климин, 1977- А. Ю. Букатін, 1982, і ін. ).
Разом з тим деякі розділи контролю, що практикується сьогодні в хокеї, не відповідають вимогам часу. Зокрема, тести і тестуючі процедури, які застосовуються для оцінки рівня підготовленості хокеїстів, мають ряд суттєвих недоліків і тому потребують вдосконалення.
Більшість з них, як правило, оцінюють лише окремі сторони підготовленості хокеїстів (переважно загальної) і не несуть належної інформації про спеціальну готовності, оскільки їх кінематична і динамічна структури не завжди відповідають основним рухам хокеїстів, а умови тестування не адекватні змагальним. До того ж відсутність сучасної вимірювальної апаратури знижує інформативність і надійність тестів.
Крім того, що тестують процедури забирають багато часу, тим самим кілька порушуючи планомірність тренувального процесу в командах.
З метою підвищення інформативності, об`єктивності та оперативності контролю за рівнем спеціальної підготовленості хокеїстів фахівці кафедри хокею ГЦОЛІФКа спільно з співробітниками ВІСТІ розробили методику реєстрації та вимірювання основних характеристик ігрової діяльності хокеїстів в модельних умовах (в подальшому будемо називати її вимірювальною системою).
Система ця призначається для контролю за рівнем спеціальної підготовленості, а в тренувальному процесі може знаходити застосування як тренажерне пристрій і прилад термінової інформації. До цих пір подібних вимірювальних систем в практиці світового хокею не було.
Мал. 1. Блок-схема вимірювальної системи «Хокей»:
Представлена на рис. 1 блок-схема вимірювальної системи «Хокей» дозволяє побачити систему як би в розрізі: фотоізлучателі 1-9 з автономним живленням вмонтовані в стійки і встановлені на майданчику по ходу руху хоккеіста- фотоприемники 10-18 - на стійках за бортом навпаки (і відповідно з розташуванням фотоізлучателей) - блоки 19-20 управління пристроєм, що викидають шайбу, - за бортом- пристрої 21 і 22 для викиду шайби - безпосередньо на поверхні площадкі- блок 23 управління мішенями і мішені 24-27 для оцінки точності передач - теж на площадке- до мбінірованний щит 28 підвішений на ворота, а в нього вмонтовані пристрої 29-32 для вимірювання точності і швидкості польоту шайби при виконанні завершальних бросков- блоки 33 і 34 управління пристроями для вимірювання точності і швидкості польоту шайби розташовані за воротами поза майданчиком, а пульт 35 управління всією системою, цифродрукуючий пристрій 36 і інформаційне табло 37 - за бортом у середній лінії майданчика.
Мал. 2. Схема розташування вимірювального комплексу на майданчику і виконання комплексного тесту хокеїстом
На рис. 2 показана схема розташування вимірювального комплексу на майданчику і виконання комплексного тесту хокеїстом. Як працює система? Після включення пристрою на пульті управління набирають номер хокеїста і дають сигнал для старту. У момент перетину хокеїстом першого фотолуча (1-10) автоматично включаються електронний лічильник часу, табло та цифродрук.
Коли хокеїст, пройшовши відрізок 10-14 м на максимальній швидкості, перетинає другий фотолуч (2-11), через електронний лічильник видається (на табло і в цифропечаті) інформація про стартовою швидкості.
Далі хокеїст виконує віраж і перетинає третій фотолуч (3-12). У момент зіткнення цього фотолуча автоматично спрацьовує пристрій 21 викиду шайби, а на табло і в цифропечаті реєструється час проходження віражу. Прийнявши в русі «викинуту» шайбу, хокеїст перетинає з нею четвертий фотолуч (4-13). На табло і в цифропечаті реєструється час проходження цієї ділянки, а також (за випадковим законом) включається одна з мішеней 24- 27 - та, яку хокеїст повинен вразити. При точному попаданні шайби в мішень автоматично спрацьовує пристрій 22 викиду шайби. Прийнявши «викинуту» шайбу і пройшовши з нею п`ятий фотолуч (5-14), гравець починає обведення стійок.
У момент перетину ним п`ятого фотолуча електронний лічильник на табло і в цифропечаті реєструє сумарне час проходження ділянки (з урахуванням часу виконання реакції вибору, передачі і прийому шайби).
У момент перетину хокеїстом шостого фотолуча (6-15) на табло і в цифропечаті реєструється час обведення п`яти стійок, що дає інформацію про швидкість і техніку дриблінгу, і одночасно (за допомогою пристрою 33) включається одна з мішеней 29- 33 щита 28, підвішеного на воротах. Кинути шайбу в відкриту стулку хокеїст повинен до моменту перетину сьомого фотолуча (7-16), оскільки при перетині цього фотолуча мішень вимикається і вправа не зараховується.
Крім того, при перетині сьомого фотолуча на табло і в цифропечаті реєструється час проходження даної ділянки і час виконання кидка. У разі потрапляння шайби в ціль на електронному табло і в цифропечаті реєструється (за допомогою пристрою 34) швидкість польоту шайби (сила кидка).
У момент перетину восьмого фотолуча (8-17) реєструється час проходження другого віражу, а в момент перетину дев`ятого фотолуча (9-18) на електронному табло і в цифропечаті реєструється час проходження останньої ділянки спиною вперед і сумарний час виконання всього комплексу ігрових операцій.
Таким чином, в процесі руху на максимальній швидкості хокеїст виконує різні ігрові операції, адекватні змагальної діяльності за зміну. На електронному табло і в цифропечаті автоматично видається інформація про стартову і дистанційної швидкості гравця, про швидкість проходження віражів і про швидкість виконання прийому, передачі і кидка шайби, про швидкість реакції вибору в передачах і кидках, про точність і силі завершального кидка, про швидкість обведення і руху спиною вперед (відкату).
Час проходження всієї дистанції і виконання всіх ігрових операцій буде показником спеціальної витривалості хокеїста. Дана інформація дозволяє досить об`єктивно і оперативно оцінювати рівень спеціальної фізичної та технічної підготовленості хокеїстів.
Наведений на рис. 2 варіант послідовного виконання ігрових операцій - не єдиний: послідовність виконання і реєстрації ігрових операцій може змінюватися в залежності від завдань контролю підготовки і від амплуа хокеїстів.
У розглянутій вимірювальної системі особливий інтерес представляють пристрої 19-22 і 29-34. Як самостійні оригінальні технічні рішення вони можуть бути успішно використані в якості тренажерів при вдосконаленні реакції вибору, точності і швидкості виконання передач і кидків, а також сили завершальних кидків.
На рис. 3 показані електронне табло (1), блок управління (2), вимірювачі швидкості і точності польоту шайби (3), щит (4).
Таким чином, на відміну від застосовувалися раніше пропонована методика дозволяє об`єктивно і оперативно (в межах хвилини на хокеїста) оцінювати рівень спеціальної фізичної та технічної підготовленості гравців безпосередньо в тренувальному процесі, одночасно використовуючи комплекс тестів як тренувальні вправи. Тестуючі процедури не обтяжливі для обстежуваних, емоційні, стимулюють до прояву максимуму можливостей у фізичній і технічній підготовленості, дають тренеру і спортсмену експрес-інформацію.
Запропоновану методику можна успішно використовувати в етапних і поточних обстеженнях, а застосування її в системі контролю за підготовкою гравців різної кваліфікації значно скорочує тривалість і підвищує точність і об`єктивність обстежень.
Крім того, використання окремих вузлів комплексу в якості тренажерних пристроїв і приладів термінової інформації сприяє підвищенню ефективності тренувального процесу.
Мал. 3. Пристрій для вимірювання швидкості виконання, сили і точності завершальних кидків:
1 - електронне табло- 2-блок управління-3 пристрій для вимірювання сили в точності броска- 4 - щит
