Васильєв іван, 25 років, ленінградська область м тихвін

100 денний воркаут
Змінюючи тіло, міняємо життя!

Давно хотів написати історію зміни свого життя, в якій тренінги Руслана зіграли ключову роль. Почнемо з далека ...

Навесні 2012 року я жив у Санкт-Петербурзі і працював в магазині консультантом. До того моменту було відпрацьовано близько двох років. З 2008 року я займався велоспортом (аматорським), а саме - вело марафоном. Робота мені подобалася, але хотілося більшого ...

Я все частіше став ловити себе на думці, що незадоволеність положення на роботі дає негативний ефект і на все життя. Вело тренування були дуже рідкісні, лінь наздоганяла кожен вихідний.

Коли я зрозумів, що так не може далі тривати, почалися пошуки виходу з такої жалюгідної ситуації. Була поставлена мета - перейти на керівну посаду, таким чином я хотів підвищити самооцінку і змінити життя. І, починаючи з весни 2012 року, я почав посилено діяти в цій сфері.

Відео: Разведопрос: ветеран Великої Вітчизняної війни Микола Петрович Колбасов

Протягом усього життя я дуже часто в рішенні будь-яких питань покладався на свою інтуїцію і вона мене ніколи не підводила. Дуже хотілося змінити компанію в якій я працював в кращу сторону.

Багато сил в цьому напрямку було витрачено, і я дійсно жив своєю роботою. Годинами замість сну обдумував нові плани, стратегії розвитку і тд. Кар`єра пішла вгору ...

У магазині, де я працював був переведений на посаду зам. керуючого і життя потекла більш прискорено. Літо пролетів непомітно і вже у вересні я з жахом почав розуміти, що у мене крім роботи нічого і не було за три місяці. Тренування були занедбані, особистому житті немає, додав у вазі (80 кг. При зрості 170 см.).

Того я хотів?

Протягом усього 2012 роки мені постійно бачився, ввижався «Байкал». На полиці в магазині траплялася вода з такою назвою, коли вмикав телевізор, там передачі про це озеро були.

Практично не було ні дня, де я б не зустрів щось пов`язане з цим озером. Іноді мене це навіть лякало. Байкал переслідував мене ...

Я розумів, що не просто так потрапляє в поле зору мені це озеро.

У вересні 2012 року я пішов у відпустку. Приїхав додому до батьків і думки, що пора щось змінювати мене не покидали. Час було розібратися в собі. Я не розумів, чого хочу від життя. Начебто все було нормально, і в той же час немає. Потрібні були свіжі думки, ідеї та дії.

Одного разу, я на одному з сайтів знайшов посилання на «100-денний воркаут». Перейшовши на неї, я побачив дуже цікавий сайт - OstrovRusa.ru.

Мене вразила велика кількість інформації, простота викладу матеріалу і мотивація до дії!

Відразу було в блозі видно, що Руслан любить свою справу. З ентузіазмом і гордістю захлинаючись були прочитані всі пости блогу. Якраз в цей час, проводився набір учасників на «100-денний воркаут» - 2012.

Скажу чесно, роздуми були: чи зможу, не зможу і т.д. Але інтуїція говорила, що це зараз необхідно. Я довірився їй і зареєструвався ... Пізніше, для мене цей день стане переломним для мого життя ...

Спортом я захоплювався ще з дитинства, в школі займався лижами, бігом. Дуже багато було суперечок в старших класах з приводу занять спортом, вчителі в один голос кричали, що твої лижі не кому не потрібні, головне вчитися і ще раз вчитися.

Батьки, природно, слухали їх і мені складно було з цим боротися. Мої успіхи, причому непогані, на цьому і закінчилися. Спорт, на мій превеликий жаль, був покинутий. В університеті були спроби занять фітнесом, але вони були не системними і швидко кидалися.

Я став зовсім «круглим».

Мене завжди цікавили такі напрямки як розвиток особистості, ефективність, ну і звичайно - спорт. Останнє, якщо чесно, не давалося ніяк. Я, як і більшість, не бачив результату в своїх абсолютно системних тренуваннях, але планувати їх дуже мені подобалося # 128578;

Є хороше вислів: «Сила є, воля є, а сили волі - ні!» # 128578;

Ось і настав перший день воркаута! Було вирішено, пройти його без всяких виправдань і знижок на зайнятість. Я з жадібністю вбирав інформацію і чекав нових комплексів.

Став додавати в тренування кардіо, поміняв своє харчування (пити і курити я зав`язав ще в далекому 2010 році). Займатися можна в будь-якому місці і в будь-який час, було б бажання, а воно було ...

Дивно, що пости Руслан писав кожен день - це мотивувало і змушувало рухатися вперед! Прийшов час змін ...

У жовтні мене перевели на більш високу посаду, а в листопаді я перебрався в центральний офіс. Приголомшливий зліт. Рішення я став приймати швидше, чітко виконував завдання.

Впевненість стала повертатися до мене.

Потихеньку я став помічати життя, яка була навколо мене. Якщо хочеш змінити світ, почни з себе!

Заняття мої тривали, став багато читати про спортивному напрямку, з`явилося бажання знову почати займатися велоспортом. Свого часу став розподіляти більш ефективно, але життя у великому місті накладала великий відбиток.

Пробки довгий переміщення по місту, велика кількість людей, тиснява в метро ...

До кінця осені, я побачив перші результати - жир став йти, а м`язи прорізалися на тілі. На роботі з`явилося нове бачення розвитку бізнесу, але воно не збігалося з поглядом керівників компанії.

Довго я бився, але нічого і ніхто крім мене і кількох людей, не хотіли робити для розвитку. Наближався кінець «100-денного воркаута».

У грудні, я випадково побачив статтю, де Руслан пише про себе. Його фраза, що він живе в 70 км. від Байкалу, мене шокувала. Ось воно, подумав я.

Ще раз переконався, якщо щось хочеш дуже сильно поміняти, життя сама покаже в якому напрямку треба рухатися. Єдине, треба бути дуже сміливою людиною, щоб піти за покликом серця і своєї інтуїції.

В кінці грудня 2012 року, були отримані результати занять: вага стала 65 (проти 80 кг), ОФП було піднято на абсолютно новий рівень. Я був щасливий і впевнений в собі!

У новому 2013 року вже не хотілося зупинятися і потрібно було рухатися вперед. Розуміння, що життя в Санкт-Петербурзі стає вже зовсім неефективною, було прийнято рішення про переїзд в ін. Місто, а саме в своє рідне.

Страшно було.

Я переїжджав, не знаючи, що буде з роботою, але впевненість, що як-небудь все влаштується не покидала мене.

У лютому 2013 року мене зустрічав мій рідний, спокійний і тихий місто. З роботою і правда було якось погано, але з`явилося дуже багато часу для справ, які були тільки в планах, а тепер їх можна було перетворити в життя.

У квітні я влаштувався на нормальну роботу, почав новий етап силових тренувань (завдяки інформації на блозі, дуже просто складати нові схеми тренувань), спеціальна кардіо тренування для відкриття вело сезону.

Перші змагання, перші успіхи ...

Зараз я працюю з багатьох напрямків у своєму житті, але одне залишається незмінним - силовий тренінг.

Девіз Руслана дуже точно спрацював на моєму прикладі:

«Змінюючи тіло, міняємо життя!»

Пошуки нового і цікавого тривають, великий шлях починається з одного кроку і цей крок зроблено ...

Дякую, Руслан, за твою енергію, позитив, роботу, яка допомагає міняти людей, а з ними і весь світ # 128578; Успіху і успіхів тобі у всьому!

З повагою, Іван.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!