ukrprosport.ru

Методика підвищення швидкісної витривалості плавця

Відео: тренування швидкості ударів і рухів - повне керівництво

Методи розвитку швидкісної витривалості у спортивній літературі часто висвітлюються як методи тренування. Залежно від характеру і співвідношення навантаження і відпочинку в фізичних вправах їх можна класифікувати наступним чином (табл. 1).

Таблиця 1.
ВправахарактерНазва методу
навантаженняінтервалів відпочинку
Переривається (багаторазове подолання відрізків або дистанцій)1. Стандартна або варіативнаДовільні, по самопочуттю плавцяповторний
2. Стандартна або варіативнаЗадані постійні або планомірно змінюютьсяінтервальний
Безперервне (одноразове подолання різних дистанцій)3. Стандартнарівномірний
4. Врятованозмінний
5. Стандартна або варіативнаконтрольний
Примітка. Характер навантаження і відпочинку розглядається протягом виконання вправи в одному тренувальному занятті.

Під навантаженням ми будемо розуміти величину впливу на організм спортсмена конкретних фізичних вправ. Навантаження призводить до витрачання енергетичних ресурсів плавця, стомлює його. У той же час вона активізує перебіг відновних процесів, які при достатній відпочинок забезпечують накопичення енергетичних ресурсів до рівня, що перевищує початковий стан (рівень «до роботи»).
Таким чином, відпочинок, як і навантаження, настільки ж необхідний фактор, що сприяє підвищенню тренованості спортсмена.
I. Повторний метод. Оскільки інтервали відпочинку між окремими частинами вправи встановлюються по самопочуттю спортсмена, основне тренувальних дій цього методу залежить від сумарного обсягу і інтенсивності навантаження.
Вправи зі стандартними навантаженнями можна розділити на дві групи:
а) повторне пропливаніе відрізків і дистанцій із заданою рівномірною швидкістю. Ця вправа добре втягує спортсмена в роботу, дозволяє йому засвоїти необхідний темп рухів, стабілізує техніку-
б) повторне пропливаніе відрізків з прискоренням. Така вправа не тільки розвиває швидкісну витривалість, але і пристосовує плавця до нових, більш серйозних, вимогам.
Повторне вправу з варіативної навантаженням виглядає наступним чином: 4X400 м зі швидкістю 75, 80, 85 і 95% від максимальної або 75, 85, 80, 95% - 6X50 м за 35, 34, 33, 34 35 і 36 сек. і т. д. Подібні вправи сприяють знаходженню кращого варіанту техніки, привчають спортсмена тонко розрізняти найменші зміни в швидкості плавання, розвивають здатність не тільки зберігати на дистанції задану швидкість, але і бути готовим до всіляких спурт.
II. Інтервальний метод. Його застосування характеризується тим, що величина впливу вправи на організм спортсмена визначається не тільки загальним обсягом і інтенсивністю навантаження, але і інтервалами відпочинку між окремими частинами вправи (подоланням відрізків або дистанцій).
До основних варіантів інтервального тренування відносяться:
а) інтервальна тренування як метод планування оптимального режиму для вдосконалення швидкісної витривалості. Відомо, що безпосередньо після короткочасної швидкісної роботи (в плаванні на відрізках 25 і 50 м) в перші 30-90 сек. створюються сприятливі умови для підвищення функціональних можливостей дихальної та серцево-судинної систем: не знижується інтенсивність дихання, збільшується хвилинний споживання кисню, досягає максимуму ударний обсяг серця. Все це відбувається тому, що швидкісне пропливаніе коротких відрізків призводить до відносно високою кисневої заборгованості, яка, в свою чергу, як би підстьобує в інтервалах відпочинку діяльність вегетативних функцій спортсмена. Стало бути, система дихання і кровообігу під час відпочинку продовжує функціонувати з оптимальною робочою навантаженням, в той же час руховий апарат спортсмена отримує можливість відпочивати. Цим забезпечується висока тренувальних дій аналізованого варіанта інтервального методу, особливо якщо витримується наступний режим його застосування:
тривалість кожної частини вправи (час пропливанія одного відрізка) не повинна перевищувати 1 хв., тобто спортсмен може пропливати відрізки до 50-75 м-
інтервали відпочинку повинні бути в межах від 30 до 90 сек.- швидкість плавання на відрізках не повинна коливатися більше ніж від 85 до 95% від максімальной-
б) інтервальна тренування як метод значного впливу на організм спортсмена. З цією метою навантаження і інтервали відпочинку між окремими частинами вправ змінюють в більш широкому діапазоні:
4-5X400 м з інтервалом від 6 до 1 мін.-
5-10X200 м з інтервалом від 3 до 1 мін.-
15-20X100 м з інтервалом від 1,5 хв. до 30 сек.-
20-40X50 м з інтервалом від 30 до 15 сек.-
12-16X25 м з інтервалом від 15 до 5 сек.

Відео: Витривалість: як треба тренуватися, щоб її розвинути і зберегти при цьому своє серце? !!




Примітка. Більшість відрізків і дистанції пропливає зі швидкістю, що дорівнює 80-95% від максімальной- інтервали відпочинку для даного заняття планують постійними. У міру підвищення тренованості на наступних тренуваннях їх зменшують.




Не менш сильний вплив на організм спортсмена надають інтервальні вправи, в яких в кожному занятті змінюються:
характер і тривалість навантаження окремих частин, при цьому інтервали відпочинку залишаються постійними. Наприклад, 200 м + 2х100 м + 4Х50 м + 8х25 м, інтервал відпочинку між частинами вправи і кожним повторенням дорівнює 30 сек.-
інтервал відпочинку (зменшується). Наприклад, 6X200 м з відпочинком 6, 5, 4, 3 і 2 мін.-
навантаження і відпочинок. Наприклад, 2x200 м з інтервалом 3 хв. + 4X100 м з інтервалом 2 хв. та ін.
Такий режим виконання вправ активізує гликолитические обмінні процеси, створює сприятливі умови для розвитку швидкісної витривалості-
в) інтервальна тренування як вправу, підбиває до пропливанія основній дистанції. Зазвичай її використовують напередодні будь-яких змагань, коли спортсмену важливо стабілізувати техніку, освоїти кращий варіант проходження дистанції і не дуже втомлюватися. З цією метою дистанцію пропливають по частинах з середньою швидкістю, необхідної для свідчення планованого результату на всій дистанції.
Наприклад, план тренування спортсмена, що спеціалізується на дистанції 400 м, виглядає приблизно так:
16-24X25 м з інтервалом від 30 до 10 сек.-
8-12X50 м з інтервалом від 45 до 15 сек.-
4-6X100 м з інтервалом від 60 до 20 сек.-
2-3X200 м з інтервалом від 90 до 30 сек.
III. Рівномірний метод. У плаванні, як і в багатьох інших циклічних видах спорту, для досягнення справді високих результатів велике значення має вміння спортсмена правильно розподіляти свої сили і долати дистанції з рівномірною швидкістю. Для вирішення цього завдання в практиці широко використовується рівномірний метод розвитку швидкісної витривалості (іноді його називають дистанційним).
Сутність цього методу проста: спортсмен пропливає різні дистанції або їх частини в рівномірному темпі і прагне утримати постійну швидкість як на початку, так і в середині і наприкінці вправи. На перших порах темп плавання може бути слабким, але в міру підвищення тренованості все більш і більш наближається до того, який необхідний в плаванні на основну дистанцію.
Для правильного виконання вправ рівномірного методу тренери складають графіки проходження дистанцій або їх частин, широко користуються умовною сигналізацією, застосовують автоматичні лідери, пропонують своїм учням долати дистанцію з більш досвідченими партнерами.
IV. Змінний метод характеризується чергуванням у вправах навантажень різної інтенсивності або інтенсивного навантаження з активним відпочинком. Наприклад, 800 м в змінному темпі можна плисти так:
(50 м в 3/4 сили +150 м в 1/2 сили) X 4 або (50 м в 3/4 сили +150 м вільно) Х4 і т. Д.
Такі вправи налаштовують всі функції організму людини на новий, більш високий, рівень. Завдяки цьому значно зростає загальна витривалість спортсмена, а при вмілому побудові процесу тренування - здатність утримувати високу швидкість в плаванні на основну дистанцію.
У природних умовах рухова діяльність людини характеризується змінною інтенсивністю. Тому організм спортсмена найкраще пристосовується до навантажень саме такого характеру.
Змінний метод розвитку швидкісної витривалості ефективний при підготовці плавців різних профілів, і особливо тих, хто спеціалізується на довгі дистанції. І це не випадково - розподіл вправи на частини, що виконуються зі змінною інтенсивністю, і на частини, що відводяться під активний відпочинок, згладжує вплив навіть самої «гострої» швидкісний навантаження, завдяки чому організм спортсмена справляється з перенесенням значної сумарної навантаження краще, ніж при повторному і интервальном плаванні.
V. Контрольний метод передбачає планове пропливаніе основній дистанції на тренуванні і в серії підвідних змагань з метою знаходження кращого для кожного спортсмена тактичного варіанту, розвитку швидкісної
витривалості і виховання волі.

Відео: Максим Дедик тренування Швидкісний витривалості для бійця ударника Вправи

Крім основних п`яти методів на практиці широко застосовуються і інші методи:
повторно-інтервальний (4X100 м в 3/4 сили з інтервалом 1 хв. + довільний відпочинок) ХЗ і т. д
интервально-змінний (25 м в 3/4 сили + 25 м вільно + 10 сек. відпочинку) Х8-
повторно-змінний (50 м в 3/4 сили + 50 м вільно + довільний відпочинок) Х4 і ін.
Організм спортсмена досить швидко пристосовується до часто повторюваним навантаженням, засобам, методам, і з часом вони починають втрачати свою ефективність. Не випадково кращі тренери планують навантаження хвилеподібно, вдаються до різноманітних засобів і комбінують перераховані методи розвитку швидкісної витривалості, виділяючи на окремих етапах тренування ті методи, які краще вирішують конкретні завдання складного процесу підготовки майстрів водної доріжки.

Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Методика підвищення швидкісної витривалості плавця